Кожне місто має свою особливу історію. Чернівці своєю дивовижною архітектурою та природною красою зайняли визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про появу столиці Буковини.
Перші поселення й згадки
Ще за неоліту у Чернівцях виникли перші поселення. У цій місцевості було виявлено представників трипільської культури, доби бронзи та заліза. Тут проживали хорвати й тиверці. Коли правив Галицький князь Ярослав Осмомисл, на лівому березі річки Прут з’явилось містечко Черн. Місто зруйнували монголи у середині тринадцятого століття. Згодом поселення відбудували на правому високому березі Прута. Так і з’явився новий Черн. Вперше Чернівці згадуються 8 жовтня 1408 року як молдавське місто у статутній грамоті молдавського господаря і воєводи Олександра Доброго. Ця дата стала офіційним днем міста.
Торгівля
Чернівці входили до складу багатьох держав. У середині 14 століття місто стало частиною Молдавії. Усі торгові шляхи проходили через вулиці Чернівців зі Львова на Сучаву. Важливим в історії міста став рік 1488. Адже саме тоді Чернівці було визнано центром Чернівецького повіту. Також цього ж року місто отримало магдебурзьке право. Це свідчило про те, що Чернівці тепер вільні і органи міського самоврядування можуть самостійно здійснювати управління, підпорядковуючись безпосередньо воєводі.
Місто здобуло славу завдяки торгівлі та грандіозним ярмаркам. Але згодом усе це занепадає. Адже відбувались постійні турецькі навали. Також багато втрат місто зазнала у війнах з Польщею, з турками й татарами. У 1710 році Чернівці окупували росіяни внаслідок своєї перемоги під Полтавою. Загалом наслідки були катастрофічні. Місто стало невеличким поселенням. Це зобразилось на демографії. До прикладу у 1762 році було 200 дерев’яних будинків та близько 1200 мешканців.
Австрійський період
Після закінчення російсько-турецької війни Чернівці відійшли до складу Австрії. Від початку панування австрійської влади Чернівці стали центром Буковини. Місто почало процвітати. Було запрошено багато купців, торговців, ремісників з метою розвитку торгівлі та виробництва. Також значний вплив на розвиток мали Петрівські ярмарки.
Вулиці міста почали розбудовувати. Створювались архітектурні пейзажі, перспективи і панорами. Державний реєстр пам’яток архітектури нараховує понад 600 об’єктів охорони, 24 з яких – загальнонаціонального значення.
У 1861 році Буковину було проголошено автономним краєм, а Чернівці стали його столицею. У 1864 році було надано право повного самоврядування і були обрані перші члени міської ради. Місто почало активно розвиватись. Чернівці стали прикордонною вузловою станцією, яка працювала на економіку міста і краю. Потяги везли на Північ і Південь, Схід і Захід ліс, цукор, худобу, вовну, сіль. В місті були відкриті товарна біржа, палата торгівлі і ремесел, поштамт, телеграф, Буковинський ощадний та філії іноземних банків. В Чернівці прийшов європейський капітал, почався будівельний бум. Прокладені і вимощені нові вулиці, побудований водопровід і каналізація.
Здобуття незалежності
Після 1991 року Чернівці почали відроджувати свій колорит й повертатись до своїх історичних коренів. Офіційним девізом сучасного міста став вислів — “Спільними Зусиллями!”. Чернівці стали колискою митців, які були представниками різних національностей. Кожен писав своєю мовою, мав власний світогляд, але їх всіх об’єднувало одне – вони були чернівчанами. Маленьке місто створило цілу історію.
