З початком Першої світової війни Буковина стала плацдармом для бойових дій між Австро-Угорською та Російською імперіями. На цей край замахувались усі супротивні сторони. Протягом чотирьох років Буковина зазнала значних збитків й втрат. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми детально розповімо як жили Чернівці під час війни.
Бомби на місто
У 1915 році Чернівці були прифронтовим містом. На південному фланзі перевагу мала австрійська армія. З 15 квітня авіація дев’ятої армії щодня здійснювала нальоти на місто. За підрахунками тільки 28 квітня на Чернівці було скинуто 22 бомби, але лише шість з них вибухнули. Такі напади завдали більше матеріальної та моральної шкоди чернівчанам, аніж війську.
Згодом російські ракети часто потрапляти у Чернівці. Зазвичай у місцевість головного вокзалу. У травні артилерія обстріляла резиденцію Буковинських митрополитів. Такі обстріли викликали у місцевого населення панічний страх. Найсильніший удар на Чернівці трапився 7 жовтня. Тоді на місто було скинуто 23 бомби, з них 7 були запальні. Внаслідок такого нападу було знищено приміщення Ґольдлуста, значно пошкодили жандармські казарми, а також багато приватних будівель. На цей нальот австрійці відповіли бомбардуванням по летовищу, звідки росіяни здійснювали авіаційні напади на Чернівці.
У червні 1916 року розпочався “Брусиловський прорив”. Австрійські військові відійшли за Прут, адже саме там планувалась подальша оборона краю. Тоді росіяни втратили понад тридцять тисяч військових, тобто майже четверту частину від загальної кількості.
Що відбувалось на вулицях міста?
18 червня росіяни захопили Чернівці. Містяни зазнали злиднів, а помешкання значних руйнувань. Населення міста скоротилось майже вдвічі. Вулицями блукали голодні діти-жебраки. Російські військові грабували магазини, нападали на приватні будинки і жадали “водки” і “дєнгі”. Якщо цього не було, то вони самі перевертали усе в помешканні та забирали те, що їм було до вподоби.
Чернівчани були здивовані, що загарбники мають такий низький рівень цивілізованості та культури. Про це свідчила їхня варварська поведінка. Солдати жорстоко знущались з чернівчан, безглуздо нищили матеріальні та культурні цінності. Повне неприйняття місцевого населення викликала корумпована російська адміністрація. Адже вони проводили політику русифікації, переслідувала чернівецьку інтелігенцію.
Після Першої світової війни москвофільство на Буковині вже не змогло відродитися і перестало існувати як суспільно-політична течія. У серпні 1917 року росіяни втікали з міста. Бігли вони вулицею Руською, де по дорозі вибивали усі вікна, що у результаті в жодному будинку не залишилось неушкодженого вікна. Але згодом у місто повернулось австрійське військо. 6 серпня 1917 року у Чернівці з візитом приїхав цісар Карл І. Урочисте вітання монарха проходило біля ратуші на Ринковій площі. На вулиці зібрався величезний натовп. Під час його перебування в східній частині міста відбувся повітряний бій між німецьким та російським аеропланами, але перемога не дісталася жодному з пілотів.
Загалом через Першу світову війну жителі Буковини були змушені покидати власні домівки, рідні села, втікаючи до Чернівців. Адже на околицях, у полях точились криваві бої. Під впливом революції в росії наприкінці листопада 1917 року почалися переговори про припинення воєнних дій. 8 грудня було укладено угоду про перемир’я між 8-ю російською і 3-ю австро-угорською арміями. На фронті припинилися бойові дії. До цієї угоди приєдналася і королівсько-румунська армія. Так завершилася Перша світова війна.
