22 січня 1990 року українці утворили ланцюг єдності. Він проходив від Івано-Франківська до Києва. Люди йшли через Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир. Вибір початкової точки припав саме на Івано-Франківськ через те, що у 1919 році Станіслав був столицею ЗУНР.
Під час акції за руки взялись понад три мільйони людей. Саме так вирішили відзначити 71 річницю від Акту Злуки УНР та ЗУНР. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про те, який ланцюг був у Чернівцях і як буковинці відправились на акцію до столиці.
Буковинці у Києві
Сорок чернівчан відправились на живий ланцюг до Києва. Люди з собою взяли лише синьо-жовтий стяг, який самотужки пошили напередодні на заводі “Гравітон”. Також разом з ними поїхали музиканти з області з села Мамаївців. Артисти були одягнені у національний український одяг.
Перебуваючи у столиці вже два дні з ними трапилась неприємна ситуація. Біля станції метро “Хрещатик” до чернівчан підійшли тодішні міліціонери, які зробили їм зауваження і вимагали заховати український прапор. Також буковинцям вони сказали, що стяг можна було показувати лише 22 січня, адже було свято, а тепер вже заборонено. Чернівчани не послухали представників правоохоронних органів і продовжили увесь день ходити з прапорами по Києву. Тоді вони відчули впевненість у собі і волю у своїх діях. Тодішні учасники акції стяг зберегли дотепер. Раніше його також використовували на мітингах у Чернівцях та Вижниці.
У Києві до ланцюга також долучилось буковинське подружжя Красовських. У столицю вони відправились разом зі своїми колегами з чернівецького заводу “Гравітон”. Повернувшись додому, Тарас Красовський стяг, який використовував під час акції вивісив на подвір’ї своєї рідної домівки. Але згодом у будинок буковинців завітали правоохоронні органи, які попередили чоловіка про покарання щодо його дій. після проголошення незалежности України синьо-жовтий прапор забрали у школу, аби там вивісити на фасаді.
Єдність у Чернівцях
До “Ланцюга єдності” на Буковині долучилось близько двох тисяч людей. Чернівчани збирались біля Центральної площа та місцевого цвинтаря. Решта буковинських активістів відправились до Києва.
Центр Чернівців був покритий синьо-жовтими прапорами. Їх тримали десятки людей. Загалом до акції долучилися студенти й різноманітні чернівецькі робітники. Багато жителів Чернівців боялись доєднуватись до “Ланцюга єдності”, адже це було досить небезпечно. У цей період люди працювали на заводах, фабриках, великих підприємствах. Тож деякі з них, хто мав сім’ю й дітей продовжували там працювати й залежати від того, яка думка була директора підприємства.
Такою ініціативою чернівчани і загалом усі українці продемонстрували тодішній радянській владі, що вони прагнуть незалежності й об’єднання усієї країни. Як і у 1919 році Акт Злуки відіграв важливу роль у формуванні історії України. Ця подія була про єдність, свободу й самоідентичність. Акція стала символом єдності східних і західних земель України та знак вшанування проголошення Акта Злуки. Живий “ланцюг єдності” свідчив про те, що українці подолали ментально радянський режим і готові боротись за власну державу.
Загалом це була одна з найперших масових акцій українців під час комуністичного режиму. Такою ідеєю щодо “ланцюга єдності” надихнулись у литовської організації “Саюдіс”. Адже у Прибалтиці теж була організована така акція від Таллінна через Ригу до Вільнюса. Ця подія мала назву “Балтійський шлях”. Балтійський ланцюг тривав усього кілька хвилин, що є набагато менше від тривалості українського.Литовці взялися за руки і вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв радянського режиму.
