Під час Другої світової війни Буковина була під владою різних держав. Тож політична ситуація була нестабільною. Повноцінно керувати містом було важко. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми розповімо про чернівецького мера, що був обраним в роки Другої світової війни.
Факти з життя
У серпні 1941 року очільником Чернівців став румунський адвокат Траян Попович. Він походив з невеличкого села, яке було на австро-угорській території Буковини. Ще з юності Траян був досить сміливим. До прикладу, ще під час навчання у гімназії хлопець незаконно перетнув кордон Румунії. На такий вчинок Попович пішов заради того, аби відвідати лекцію видатного румунського культурного діяча Ніколае Йорга. Ця зустріч відбулася у місті Бурдужень.
Після навчання у гімназії Траян розпочав своє навчання у Чернівецькому державному університеті на факультеті права. Його юність припала на Першу світову війну. Тож Попович прийняв рішення вступити в лави румунського війська. Після війни Траян почав будувати свою адвокатську кар’єру у Чернівцях.
Діяльність як мера
Під час Другої світової війни у 1941 році у Чернівці надійшла пропозиція від Міністерства внутрішніх справ Румунії обрати мера. Одним з кандидатів запропонували Поповича. Але вибір припав на чернівецького медика, а Траян став його заступником. Згодом очільником міста все-таки став Попович. Одразу після призначення його на посаду адвокату наказали створити у місті гетто для євреїв. Але Траян не розумів, для чого відділяти чернівчан одне від одного, адже вважав усіх рівними між собою.
Але все-таки у жовтні 1941 року у Чернівцях виникло єврейське гетто. Воно з’явилось всього лиш за день. У місті обрали спеціальну територію під єврейський квартал, але місця було замало для такої кількості людей. Згодом Поповичу повідомили про депортацію євреїв. Дозволили у місті лише 200 представників цієї національності, які будуть потрібні для життя й розвитку Чернівців. За допомогою своїх зв’язків Траян намагався домогтись скасування депортації євреїв. Натомість йому надали остаточний варіант, у якому дозволили залишити у місті 20 000 євреїв. Цим жителям видавали певні посвідки, так звані “авторизації”.
Ці посвідчення видавали згідно зі списком професій, які були потрібні на той час місту. Авторизації, які видавались Поповичем, відрізнялись змістом від інших. Ймовірно, вони були неофіційними. За теоріями істориків, Попович міг роздавати авторизації для людей, які переховувались і не були в офіційних списках. Але мер не робив це особисто, адже це було небезпечно. Таку роботу він доручав виконувати іншим посадовцям. Існує теорія, що ці посвідки видавали людям за цінні речі, але підтвердження цьому немає.
Попри ці ймовірні факти, євреї та їхні нащадки вдячні Поповичу за те, що він врятував людей від смерті. Адже у ті часи порятунок євреїв – це була велика небезпека, ще й для урядовців. Це несло за собою значні наслідки. Про Траяна як про рятівника почали говорити у 1945 році. Зазвичай це робили євреї, яким вдалось врятуватись і емігрувати. У наступні роки виринало чимало свідчень та історій від тих, кого врятував чернівецький мер.
Траян Попович пробув очільником Чернівців близько року. Згодом посаду у нього забрали ті, хто й надавав. У відставці адвокат писав матеріали з власних спогадів про єврейське гетто. Згодом у 1946 році Траян Попович помер.
Загалом внаслідок Голокосту на Буковині протягом 1941-1944 років євреї зазнали чимало жорстоких випробувань. Лише за 1941-1942 роки через Дністер депортували близько 50 тисяч єврейських громадян. З них змогли вижити лише 18 тисяч.