У 18 столітті на Буковині з’явилась перша згадка про пошту, а згодом у 1783 році відкрився перший поштамт у місті. У 21 столітті поштовий зв’язок займає важливе місце серед можливих варіантів комунікації, хоча він вже набув певної сучасності. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про те як розвивався поштово-телеграфний зв’язок на Буковині і який він мав вплив на суспільство.
Поява постійної пошти
У 1781 році у Чернівцях місцевий підприємець Йоганн Пуаль Фогель придбав ділянку землі у буковинського єврея. Згодом він купив ще сусідню землю. Саме у цій місцевості чоловік вирішив побудувати постійну буковинську пошту.
Загалом поштова справа у Чернівцях з’явилась після приєднання краю до Австро-Угорської імперії у 1774 році. До цього жителі користувались усною комунікацією і передавали важливі повідомлення через мандрівних осіб. У ті роки населення Буковини було неграмотним, тож мова про письмове спілкування йти не могла. У гірській місцевості гуцули передавали новини через трембіту. Були певні мелодії, які сповіщали жителів про смерть або народження.
Будівництво пошти
Наприкінці 19 століття у місцевій газеті Czernowitzer Zeitung з’явилось повідомлення про те, що у Чернівцях збудують нову споруду для роботи пошти. У кореспонденції вказали про те, що вже були проведенні умови конкурсу будівництва, а також був оприлюднений план нової споруди. Оновлену пошту планували відкрити у 1889 році. Жителі передбачали, що ця будівля стане окрасою Чернівців.
У листопаді 1889 року будівля була здана в експлуатацію. Це була важлива подія для усього міста. Про це писали усі буковинські газети. Зокрема редакція видання “Буковина” висловились про те, що нова пошта розташована в одному з найкращих будинків Чернівців.
Загалом нова споруда мала три входи. З вулиці Поштової можна було одразу потрапити у великий вестибюль, який був відповідно оформлений. У приміщенні було сім віконечок, які використовувались для прийому листів та посилок, а одне з них – для прийому телеграм. Вони приймались з 8 години ранку до 19 вечора. Всі приміщення, які були розташовані праворуч від вестибюля, служили для подальшої обробки кореспонденції.
Біля кожного віконця прийому телеграм була книга. У ній працівники записували листи, які надійшли, а відвідувачі розписувались при отриманні. Також було вікно для возової пошти. Зазвичай там приймали грошові листи, документи, коробки та інші цінні речі. На одну адресу можна було надсилати лише три пакети. Можна було відправляти грошові листи за кордон. Винятком була лише Англія. А от щоб відправити кошти в росію потрібно було обміняти їх на рублі.
Будівля пошти була двоповерховою. На першому поверсі, окрім віконець прийому, були розташовані касові приміщення, бюро прийому та видачі поштових грошових посилок та поштова ощадна каса. На горі була зала, у якій стояли столи з телеграфними апаратами Морзе. Приміщення було наповнене багатьма кабелями, пультами й підставками.
У 1889 році Чернівці отримали відповідне обладнання, апарати передачі телеграфних сигналів тощо. Телеграфні повідомлення передавались у вигляді графічних знаків і записувалися у пункті прийому.
Також у 20 столітті буковинський аеропорт набув значення міжнародного, зважаючи також і на близьке розташування міста до кордону. Це змусило владу звернути увагу на вдосконалення повітряних воріт міста. Регулярність повітряного сполучення дозволила розгорнути і новий вид послуг – авіапошту. Щоб її рекламувати, поштова дирекція давала повну інформацію про послугу. Так, лист авіапошти коштував 1 лею за кожні 20 грамів ваги і доставлявся досить швидко до адресата: до Бухареста за 2 години, до Софії – за 3,5 години, до Салонік – за 5 годин і до Афін – за 7 годин. З цих міст листи при потребі пересилалися за іншими напрямками так, що максимально за 12 годин вони доправлялися до Парижа, а звідти впродовж трьох днів до Південної Америки та семи днів до Північної Америки.