З давніх-давен у буковинському краї жили різні народи. Зокрема, українці, євреї, румуни, молдавани тощо. У кожної національності була своя релігія зі своїми особливостями. Але як людям вдалось співіснувати разом? У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про конфесії Буковини.
Православна й римо-католицька церква
Загалом до панування Австрії на території Чернівців діяли три церкви. Це був храм Успіння Пресвятої Богородиці, Святого Миколая та Святої Параскеви. Згодом на початку 18 століття у місті з’явилась синагога. Усі церкви були дерев’яні.
У до австрійський період у Чернівцях переважали православні храми. Адже протягом століть на цій території люди сповідували цю віру. У 1857 році православних у місті було 22%. Найстарішим собором у Чернівцях є церква Святої Параскеви. Її збудували за кошти місцевого боярина Леки на одному з пагорбів. Раніше храм був відомий за назвою “Митна”. Місцеві прозвали її саме так через те, що неподалік була митниця. Саме дерев’яна церква пробула на цьому місці до 40-х років 19 століття. Згодом у 1844 році змурували нову будівлю собору.
Коли у Чернівці прийшла Австро-Угорська влада, то у місті виникла римо-католицька конфесія. Станом на 1857 рік 28% становили чернівчани цієї віри. З приходом династії Габсбургів спершу римо-католики у каплиці при чернівецькому гарнізоні. З кожним роком вірян ставало все більше і більше, а місця у приміщенні ставало все менше. Тож було прийнято рішення збудувати окремий римо-католицький костел. Його споруджували протягом десятиліть. Освятили храм у 1814 році. На горі костелу для зручності чернівчан встановили годинник. А на боковій стіні святині був сонячний годинник. Буковинські римо-католики настільки відстоювали свій собор, що з приходом радянської влади не дозволили його закрити. Тому коли пропагувався атеїзм саме у римо-католицькому костелі зберігались усі церковні речі.
Греко-католицький собор
Чернівецькі греко-католики відвідували собор Успення Пресвятої Богородиці. Він вважався однією з найстаріших споруд у місті. Греко-католицька парафія сформувалась у 1811 році. Її очолив львівський отець Олексій Студницький. У 1821 році храм освятили під титулом святого Тадея. Коли Буковину окупувала радянська влада, храм зачинили і почали використовувати як місцевий склад.
Євангельські церкви
У минулих століттях Чернівці були наповнені різнобічними релігіями. Серед православних й католиків також проживали євангелісти. Представники цієї конфесії мали свій храм – Лютеранську кірху. Історики дослідили появу євангелістів на території Буковини і визначили, що вони ще з’явились на цих землях до панування у Чернівцях Австро-Угорської імперії. У 18 столітті протестанти прагнули розбудувати торгове місто у Садгорі. У 1814 році віряни для своїх служб викупили каплицю, яка до цього належала буковинським римо-католикам. Наприкінці 19 столітті у Чернівцях почали споруджувати Євангельську церкву. Вона змогла проіснувати у міжвоєнний період, а згодом радянська влада передала її у руки НКВС. У наш час лютеранська громада перестала існувати у Чернівцях.
Вірменська церква
У Чернівцях також був вірменський квартал, де проживали представники цієї національності. На Буковині вірмени осіли у 60-70-х роках 16 століття. На одній із вулиць розташовувався вірменський католицький храм Святих Апостолів Петра й Павла. Собор будували досить довго, адже віряни не мали достатньо коштів. У 1875 році вдалось урочисто освятити вірменську церкву.
Як вони співіснували?
Наявність стількох конфесій у Чернівцях просто вражає. Їм вдалось усім об’єднатись й мирно жити в одному місті. Це все вдалось завдяки взаємоповазі, терпимості й взаєморозумінні. Попри різні віри, чернівчан об’єднували спільні цінності.