Він був громадським діячем Чернівців, політиком, а також протягом багатьох років був президентом Чернівецької єврейської релігійної громади. Мова йде про Бенна Штраухера. У матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про його життєпис.
Походження
Бенно Штраухер народився 1850 року у селі Рогізна, що поблизу Чернівців. Він походив з єврейської родини. Його батько був ремісником. Шкільне життя Бенна розпочалось у Чернівцях. Юнак навчався у місцевій гімназії. Вищу освіту Штраухер здобував у Чернівецькому та Віденському університетах.
Діяльність
Після навчання Бенно Штраухер почав працювати адвокатом у Чернівцях. У 1888 році він став членом правління Чернівецької єврейської релігійної громади. Усі свої зусилля громадський діяч приділяв допомозі чернівчанам, а також розвитку єврейства у місті.
Також Штраухер займався переведенням військових об’єктів за межі міста. Це вплинуло на розвиток і перетворило Чернівці на велике місто. Адже там, де колись були військові об’єкти, з’явились будівлі, які стали привабливим кварталом Чернівців. З ініціативи Бенна було споруджено Палац юстиції, міський театр та новий залізничний вокзал. Політик теж доєднався до встановлення зручного руху в місті, сформував міську шкільну освіту й працював над питанням реорганізації магістрату.
У 1908 році Бенно Штраухер став одним з ініціаторів створення Єврейського народного дому. У Чернівцях ця будівля стала одним з шедеврів містобудування, а також стала пам’яткою архітектури. За свою активну діяльність Бенно був нагороджений званням Почесного громадянина Чернівців. Цю нагороду йому присвоїла Чернівецька громадська рада.
Боротьба
35 років свого життя Бенно Штраухер присвятив інтересам євреїв Буковини та Чернівців. Він став безсумнівним лідером на їхній арені. У 1903 році чоловіка було обрано віцепрезидентом єврейської релігійної громади, а в наступному році – президентом. У 1907 та 1911 роках Штраухер обирався депутатом до буковинського ландтагу та парламенту Австрії.
У 1903 році на Буковині було створено гурток “Вільнодумний союз”. Одним з учасників був і Бенно Штраухер. Загалом організаторами стали українські посли, які прагнули зламати диктат румунських послів у крайовому сеймі. Також румунам активно допомагала румунська православна ієрархія. Цій організації вдалося утвердити декілька важливих законів. Саме на цій підставі їм вдалось досягнути культурну автономію національних груп, які проживали на Буковині. З цього моменту національний рух перейшов зі стану аматорсько-просвітницького в державно-політичний.
З початком Першої світової війни Бенно був змушений виїхати до Відня. Там він продовжував свою єврейську діяльність, зокрема надавав допомогу євреям, що рятувались від війни. Після завершення бойових дій Штраухер блискавично повернувся на світову арену. Його було обрано послом до румунського парламенту.
У 1935 році Бенно планував назавжди переїхати до Палестини, але друзі переконали залишитись політика у Чернівцях. Єврейська громада подарувала Штраухеру квартиру в затишному особняку, де він прожив до кінця своїх днів. Останні роки чоловік почував себе чудово, навіть здійснював походи до Садгори, де був центр хасидизму. У 1940 році Бенно Штраухер помер. Його було поховано на єврейському цвинтарі без урочистостей, тому що Чернівці були окуповані вже радянськими військами. У вестибюлі Єврейського народного дому було встановлено бронзовий бюст президента Чернівецької єврейської релігійної громади Бенно Штраухера роботи віденського скульптора Ляйзека.
