Міста мають пам’ять не тільки в камені. Зазвичай вона залишається у рішеннях, прийнятих очільниками. Кожен мер залишає після себе своєрідний “почерк”: одні реконструюють площі, інші – вносять нові стандарти управління. Чернівці протягом останніх двох десятиліть пережили кілька таких трансформацій, коли стратегічні кроки владного представництва ставали орієнтирами для майбутнього розвитку, пише yes-chernivtsi.com.ua.
Цей матеріал покликаний простежити, які масштабні проєкти втілили відомі нам чернівецькі мери: від Миколи Федорука до теперішнього Романа Клічука. Це – історія великих інфраструктурних грантів, управлінських аудитів та електронних сервісів. Всі ті кроки, які стали незамінними “візитівками” конкретних керівників.
Архітектор міських змін
Під час тривалої каденції Миколи Федорука, буковинський край пережив справжнє відродження, коли модернізація інфраструктури поєднувалася з відновленням історичного обличчя області. Особлива увага приділялася реконструкції центральній частині міста. Зокрема, проводилися величезні роботи з відновлення фасадів, реставрації архітектурних пам’яток, оновлення площ. Перед майстрами стояло одне єдине завдання – зберегти автентичний вигляд, водночас підкресливши європейську ідентичність “українського Відня”.
Також значна частина зусиль спрямовувалася на удосконалення локальних будівель. Наприклад, відбулася успішна реалізація другої черги об’їзної дороги, що значно розвантажило центральні вулиці від транзитного транспорту й автоматично поліпшило екологічну ситуацію. Ще була проведена робота над прокладанням додаткової нитки газопроводу та ремонтом аеропорту. Це, своєю чергою, допомогло інтегруватися до міжнародної транспортної мережі.
Якщо говорити про культурну спадщину, Федорук доклав усі свої зусилля для відновлення застарілих об’єктів. Найбільш визначний крок його правління – повна реставрація Літнього театру в парку імені Шевченка. Будівельні роботи включали: оновлення сцени, заміну сидінь, встановлення сучасної акустики. Разом з цим він стимулював розвиток комерційної сторони Буковини. Мовиться про надання Калинівському ринку статусу міського торгівельного комплексу 1997 року. Наразі масштабність ринкової зони помітно зросла, збагачуючись появою великих торгових центрів – «Метро», «Епіцентр», «Велика кишеня».
Буковинські інновації
За часів керівництва Олексія Каспрука Чернівці акцентувалися на підвищенні комфортності комунального середовища. Завдяки міжнародним грантам, сума яких складала близько 14 млн € (кошти ЄБРР, Фонду чистих технологій, Е5Р) відбулася повноцінна зміна теплопостачання. Започаткували впровадження індивідуальних теплових котелень, змінили теплові мережі. Диспетчеризація систем дозволила ефективніше контролювати витрати енергії, забезпечуючи опалювальну стабільність бюджетних установ.
У сфері транспорту Каспрук прагнув створити доскональний автобусний парк. Проте через брак фінансування ідея не здобула реалізації. Попри ці обставини, колишній міський голова провір ремонтні роботи доріг і тротуарів, поліпшив становище деяких автобусних зупинок.
До культурного життя також доклав свою руку. Однією з ключових ініціатив стала підтримка фестивалю «Meridian Czernowitz» та підготовка заявки Чернівців на статус «Культурної столиці Європи-2024». Його команда справді прагнула надати регіону іміджевого вигляду, хоч шлях був достоту забитий різними перешкодами. Чого ж вартують тільки постійні суперечки членів міської ради!
Сучасні трансформації
Роман Клічук продовжив обширну мережу реформ, розпочатих за попередників. Тут знову стояло питання проблеми водогону. У 2024-25 роках розпочалося переналаштування аварійних ділянок, для чого було залучено грантове фінансування німецького банку KfW. Турецький підрядник проклав близько 900 метрів нових труб і виконав понад 2800 кубометрів земляних робіт. Пізніше урбаністичний центр отримав додаткові гранти на суму майже 35 млн €, спрямовані продовжити зміни водопостачальної системи в рамках програми «Ukraine Facility».
Окрім того, робилася ставка щодо розвитку “розумного міста”. Клічук запровадив електронний документообіг в міськраді, бажаючи хоч трохи зменшити значне паперове навантаження. Окремо його команда працювала над розширенням міжнародних зв’язків. Зараз чернівецькими містами-побратимами є Дюссельдорф, Мангайм, Ізмір. Для нашого майбутнього це досить хороші перспективи, адже очікується неодмінний обмін досвідом.
Та важливими ініціативами варто вважати ті, що стосуються гуманітарної галузі. Повномасштабне вторгнення ввірвалося несподівано, тому дія повинна бути негайною. Одразу почали відкривати кризові пункти для запобігання насильству, амбулаторії психічного здоров’я. Відомо ще про існування таких структур, як «Ветеран Хаб» і «ТатоХаб. Чернівці». Теперішня влада докладає всіх зусиль, аби соціальна підтримка мешканців досягла високого рівня.