Міжнародне визнання міст формується не лише через історичні дані. Значну роль відіграють сучасні підходи управління та здатності презентувати себе у глобальному просторі. Саме таку лінію розвитку обрав Роман Клічук – міський голова Чернівців, який прагне зробити їх активним гравцем європейського рівня. Прагнення до прозорості, налаштування партнерських відносин між містами-побратимами, культурна підтримка – роблять буковинський край помітним для іноземних гостів, пише yes-chernivtsi.com.ua.
Цей матеріал покликаний проаналізувати діяльність пана Клічука щодо представлення нашої області на міжнародній арені: його чесна публікація рішень, налагодження дипломатичних контактів, економічні проєкти. Крок за кроком простежимо поступову зміну обличчя “українського Відня”.
Відкритість управління як інструмент авторитету
Принципова позиція команди Клічука щодо підзвітності швидко принесла відчутні результати. Найкращим підтвердженням успіху варто вважати перемогу Чернівців у рейтингу прозорості українських міст, ініціатором якого виступила авторитетна міжнародна організація Transparency International Ukraine. Набравши 84,5 бали зі 100, буковинська перлина стрімко піднялася, перейшовши за один рік до важливого статусу «прозорого» міста.
Тепер представники міськради стали повинні докладати більше зусиль задля справедливого підтвердження здобутої нагороди. Спершу запровадилися відкриті бюджети – громадськість може відстежувати кожен етап використання коштів платників податків. Комунальне майно, його оренда й продаж також набули публічного вигляду. Через деякий час були розроблені цифрові сервіси, здатні спростити доступ до муніципальних послуг, зменшити бюрократичні бар’єри.
Особлива увага приділялася антикорупційним ініціативам. Удосконалення системи закупівель, публікація договорів\фінансових звітів, створення механізмів для прямого діалогу між громадою й владною гілкою не залишили байдужими закордонних партнерів. Все тому, що саме відсутність корупційних ризиків – головний чинник приваблення іноземних інвесторів.
Дипломатія по-чернівецьки
Побратимські зв’язки є керівним інструментом дипломатичної взаємодії у той час, коли світ уважно придивляється до України. Після початку повномасштабного вторгнення європейські міста зробили безліч солідарних кроків нам назустріч. Зокрема, 2022 рік приніс успішні угоди з французьким Мецом й німецьким Дюссельдорфом. Особливо промовистим стало рішення дюссельдорфського очільника розірвати будь-які відносини із Москвою, аби підтримка Чернівців була щирою.
Паралельно налагодженню міжнародної справи, міська влада активно працює над створенням економічного підґрунтя задля залучення інвестицій. Зараз проходить побудова індустріального парку площею 15 гектарів на базі комунального підприємства. Найкращі результати це дійство принесе промисловим проєктам західної частини України, пропонуючи сприятливі умови продукційного виробництва.
Ефективність такої політики вже підтверджений практикою: Чернівці зуміли надати надійний прихисток релокованим вітчизняним підприємствам. Мовиться про успішну діяльність компанії, котра виробляє помпи для вуликів, а також відомий виробник преміумкамінів «НеверДак» (Київська область). Зіграло й на руку збагачене професійними кадрами буковинське середовище.
Благодійницька відповідальність
Підтримка благодійних або волонтерських рухів – невіддільна частина політики чернівецьких очільників. Яскраво цей принцип ілюструє особистий приклад мера Клічука, адже певну частку своєї зарплати віддає на благодійність. Окрім того, доволі часто він особисто надає підтримку певним соціальним проєктам – від фонду Марти Левченко та центру «Турбота» до молодіжних організацій, таких як Лідерська академія або «Станиця Пласт». Окремо дарується можливість ініціюватися суспільним норовам. За цим принципом відбулося відновлення «Маланка-фесту» після дворічної паузи: українські й румунські колективи об’єдналися в спільній меті подарувати людям веселі емоції.
До справ благодійницької відповідальності варто віднести зміна ролі в гуманітарного місця перебування. Місто прийняло понад 40 000 вимушених переселенців, забезпечили їх прихистком, надали усю можливу допомогу. Водночас значна половина зусиль спрямовується на підтримку Збройних Сил. Річний звіт 2024 року підтверджує: понад 1 мільярд гривень було направлено задля армійських і соціальних потреб. Приносить радість видність цих дій: міжнародні партнери, бачачи глибокі переживання щодо складної ситуації, надали додаткові ресурси власних країн. Тепер регіон здатен повноцінно нести свою частку відповідальності у загальнонаціональній боротьбі, успішно вистояти навіть жорстоким наслідкам війни. Такий підхід посилює позитивний образ буковинського краю як того, котрий стоїть на захисті європейської безпеки.