З перших днів повномасштабного вторгнення Буковина, серед своїх тихих пагорбів, стала осередком міцного спротиву. Тут народилася один з найпотужніших військових формацій сучасної територіальної оборони – 107-ма окрема бригада. Її склали маленькими частинами звичайні чоловіки й жінки, котрі залишили домівку, роботу, повсякденне життя заради захисту власної землі, пише yes-chernivtsi.com.ua. Це історія про трансформацію волонтерської ініціативи у бойову спроможність та згуртованість громади.
Наш матеріал покликаний розглянути шлях оборонної структури: від перших днів формування до теперішнього стану. Ми проаналізуємо бойовий досвід підрозділів, їхню участь у ключових операціях та який контекст національної системи вони вибудовують.
Зародження буковинського щита
На світанку 2010-х років українське суспільство почало невпинно прокидатися від ілюзії вічного миру. Ставало дедалі очевидніше: потенційні зовнішні загрози – довготривала та всеосяжна небезпека, що вимагала фундаментального підходу до майбутнього захисту.
Роль рушійної сили взяли на себе Збройні сили України, які забажали сформувати кадрові підрозділи ТрО в кожній області. Переломним моментом для регіону слід вважати 1 вересня 2018-го. Саме цієї дати обласний військовий комісар, Володимир Шведюк, офіційно оголосив про початок зародження на території буковинського краю окремого місцевого з’єднання.
Структурна архітектоніка
Поетапне конструювання продумувалося з урахуванням головного завдання – тотального контролю всієї місцевості Чернівців. Тут гарно спрацювала методика децентралізації, аби покрити масштаби області.
Устрій включає центральне управління або штаб, виступає координаційним “мозком” цілого формування. Проте основну відповідальність тримали роздільні батальйони локального розмежування. Зазвичай вони розташовувалися у найбільш заповнених вулицях міста. Така географічна розподіленість була розрахована на те, щоб у кризовий момент мобілізація відбулася максимально швидко.
Для посилення ратних можливостей, до складу увійшли:
- рота вогневої підтримки;
- інженерно-саперні фахівці;
- мінометна батарея;
- працівники тилового забезпечення.
Символіка
Емблема ілюструє геральдичний щит зеленого кольору. Він уособлює собою належність до сухопутних військ. Його вінчає блакитна зубчаста глава, символізує міцність оборонних мурів.
Центральною фігурою нарукавного знака став сокіл – давній знак самої Буковини. У геральдиці птах традиційно означає хоробрість, гострий розум, швидкість реакції та войовничу наснагу. 4 грудня 2022 року, серед умов російсько-української війни, формування отримало свій бойовий прапор.
Іспит вогнем
Перші дні ворожого наступу продемонстрували надзвичайну вмотивованість буковинців. Вже наприкінці лютого 2022-го командування було змушене повідомити про тимчасове призупинення набору, адже бригада повністю укомплектувалася добровольцями, готовими захищати.
Та “дім” у розумінні бійців ТрО інтенсивно розширився до масштабів нашої величної країни. Кінець весни ознаменувався виїздом частини солдатів на один із найгарячіших напрямків – Харківщину. Там їх чекали завдання як біля лінії зіткнення, так й ще охоплювали небезпечні ділянки державного кордону із супротивником.
Далі доля перекинула їх ще далі – боронити Донеччину. Деякі фронтові повідомлення відзначали: «буковинські воїни… вдень і вночі мужньо боронять Україну від ворожої навали». Як би нам цього зовсім не хотілося, але щодня такими вчинками підтверджувалася стійкість нашого народу.
