Це була значна битва у 17 столітті. Вона стала кульмінаційним моментом цілої Хотинської війни. Битва принесла неабияку славу гетьману Павлу Сагайдачному, але опісля він подивився смерті в очі. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про деталі Хотинського бою.
Причини війни
Хотинська битва 1621 року – бій між військом Речі Посполитої та Османської імперії біля Хотина. Причиною виникнення війни стало те, що була порушена рівновага в регіонах, які належали Речі Посполитій, Османській імперії та Австрії. Це було спричинено Реччю Посполитою, яка активно в 1610-х роках втручалась у молдавські справи. Польща планувала посадити на місце молдавського господара свого представника. Тодішній керівник Молдови був васалом турецького султана. Відповідно Османській імперії було не до вподоби, що Річ Посполита втручається у внутрішні справи Придністров’я.
У цей період Річ Посполита влізла у відносини між Трансильванією і Австрією на боці свого союзника – імперії Габсбургів. Натомість трансильванські представники намагались отримати підтримку турецького султана. Також цю хитку ситуацію ще більше розпалили українські козаки. Адже саме вони у 1610-х роках ходили в походи до Стамбула.
Ось ці всі факти підштовхнули Османську імперію розпочати війну. У 1620 році відбулась битва під Цецорою, де Річ Посполита зазнала поразки, без козаків. Бойові дії під Хотином мали остаточно все вирішити. Хотинська війна мала велике значення для геополітичної рівноваги в усій Східній Європі.
Після Цецори
Загалом Річ Посполита не була готова до війни. Тоді король звернувся по допомогу до усіх монархів Європи, але його прохання було проігнороване. Підтримка надійшла лише з боку запорізького війська, які надали 40 000 вояків. Але гетьман Сагайдачний довго не погоджувався на умовляння Речі Посполитої. Адже він пам’ятав про невиконання коронним урядом обіцянок перед походом на Москву. Тож Польща вирішила вплинути на рішення гетьмана через патріарха Феофана, який на той час перебував у Києві.
Напередодні самої битви провіант та порох захопили османи і відрізали постачання зброї з Кам’янця. У військовому таборі Речі Посполитої часто не вистачало харчів. Їх зазвичай діставали українські козаки. Коли військо наближалось до Хотина, то всі мешканці залишили місто. Це допомогло обидвом сторонам.
Хід битви
Хотинська битва тривала з 2 по 28 вересня 1621 року. На початку бойових дій кримський хан зі 130-тисячним військом, який став поруч з табором осман. Міщани Кам’янця, зібравшись, зробили на частину татар вилазку і відбили полонених та забрали награбоване. Татари помстилися тим, що поруйнували гарно збудовану церкву Святого Георга в Кам’янці, а також дах церкви Святого Хреста.
4 вересня османи атакували козаків та напали на військо Речі Посполитої. Ввечері у відповідь козаки зробили вилазку під час якої гнали татар до самого табору. У результаті козакам вдалось забрати сім османських гармат. 27 вересня османи переправили через Дністер 40 гармат та військо. Їм наказали рушити усіма силами на козаків. За цим всім спостерігав султан, який сидів за Хотином на пагорбі Городище. Цього дня козаків було атаковано дев’ять разів, а Річ Посполиту – тричі.
У результаті завдяки козакам польсько-литовська армія втрималася і примусила султана укласти мир. Військо Запорозьке відіграло вирішальну роль у цій битві. Після перемоги Річ Посполита не пішла на поступки козаків, адже вони вимагали збільшення реєстру, право проживати не тільки на державних землях, а й у приватних маєтностях, мати свою земельну власність. Права козацьких вдів: коли козак гине, то козацька вдова і діти залишаються при його правах і привілеях. Королівська платня грішми і сукном. Право на виходи в море. Тож Польща спустила усе на гальма. Максимум, що отримали козаки це доплату.
