Буковинська поліція активно почала розвиватись з приходом до влади Австро-Угорської імперії. Але якою була діяльність тодішніх правоохоронних органів? У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про чернівецьку поліцію.
Створення дирекції
У 1853 році у Чернівцях було створено дирекцію поліції. До неї входив директор, комісар, ад’юнкт, канцелярист, писар. Згодом дирекцію було реорганізовано у комісаріат поліції. Він проіснував до 1866 року. Після цього усі функції були передані Буковинській крайовій управі. У 1905 році на Буковині відновили роботу поліції.
Після перерви для правопрацівників переоблаштували приміщення колишнього шпиталю. Перебудову було схвалено в Міністерстві нутрішніх справ Австрії. Процес реконструкції затягнувся надовго і тривав до початку Першої світової війни.
Функції поліції
У буковинської поліції було чимало обов’язків. Зокрема, поліцейські стежили за дотриманням громадського порядку, запобігали виступам із критикою тодішньої влади, охороняли приватну власність. Також їхнім завданням було спостерігати за політичним настроєм місцевих. Хто що про кого думає, хто про що говорить. Особливу увагу поліція повинна була приділяти пресі, різноманітним товариствам, іноземцям. Слідкувати за виготовленням і носінням зброї, видачею закордонних паспортів та дозволів на проживання, стежити за мораллю, забезпеченням руху в місті й на залізничному вокзалі.
Поліцейські методи
Після румунської окупації на Буковині виникла румунська сигуранца (так називали тодішню поліцію). Тоді правоохоронці прославились з перших днів методами своєї роботи. У них були жорстокі способи слідства. Катували людей вони відкрито, нічого не приховували. Аби не залишати слідів на ув’язнених, поліцейські били їх через фанеру або рушник.
Доктор Постатний застосовував відоме знаряддя катувань “качалку Богнера”. У Чернівцях ширились плітки, що чоловік мав навіть певну літературу з інструкцією катувань і виявленням чаклунів. Також саме цей доктор Постатний придумав електрошок і підвішував затриманих на електропроводах.
Під час румунської влади місцева поліція розпочала брати хабарі. Навіть був один випадок, коли випускник школи сигуранци був помічений під час отримання хабара. Покарали поліцейського оригінально – призначили начальником кримінальної поліції.
Також у цей період в Чернівцях була створена пожежна охорона, яка відповідала за охорону міста від вогню. За її розпорядженням, біля кожного дерев’яного будинку стояла посудина з водою. Сторожі повідомляли про пожежу дзвоном, а військові пости – пострілами та барабанами.
Румунська сигуранца не лише дбала про безпеку громадян, а також слідкувала за тим, що було потрібно тодішній владі. Поліцейські перехоплювали листи, що надсилались українцям. Слідкували за тим, аби у місті не було різноманітних заворушень. Згодом один буковинець отримав дозвіл від поліції на діяльність власної редакції “Самостійна думка”. У цій газеті активно поширювались націоналістичні ідеї. Коли у поліції виникли певні підозри до діяльності редакції, то було заборонено надсилати листи за кордон, а за редактором цілодобово слідкували працівники румунської сигуранци.
Отож робота тодішньої поліції досить різнилась від сучасних працівників правоохоронних органів. Тоді були інші обов’язки, інші пріоритети, була поширена нелюдська жорстокість. Ну і, звісно, керувала окупаційна влада, яка усіма способами намагалась обмежити права українців і тримати їхнє життя у певних обмеженнях. Тож ймовірно життя українських буковинців тоді було важким.