Влітку 1914 року розпочалась Перша світова війна. Бойові дії швидко поширювались територією Європи. Становище Буковини у воєнні роки дуже змінилось. У цьому матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про долю буковинського краю в роки Першої світової війни.
Бойові дії на Буковині
Напередодні Першої світової війни Буковина межувала з Румунією та Росією, а на південному заході край був оточений Карпатами. Тож регіон впродовж 140 років жив у мирі разом з навколишніми державами. Усе через те, що Буковина за площею невелика, тож вона не займала важливого стратегічного становища. Але коли Європу сколихнула війна, то регіон опинився в самому пеклі, у так званому “прохідному дворі Європи”. Багатонаціональна Буковина раптово стала ареною бойових дій Румунії та інших центральних держав. Край зазнав значних втрат як людських, так і матеріальних.
Вже у перші дні війни Буковина опинилась у скрутному становищі. Оборона була слабкою, адже на жодному місцевому перевалі не було вжито заходів безпеки. З регіону були відтягнуті усі війська. У результаті стокілометрова лінія фронту на Буковині була відкрита для росіян. У них з’явилась можливість пройти через Кимполунг на Верхню Угорщину та Семиграддя.
На ці події оперативно відреагував офіцер жандармерії старої Австрії Едуард Фішер. Чоловік походив з давнього німецького роду Швабів і був справжнім буковинським патріотом. Протягом другої половини 1914 року офіцер разом з невеликою кількістю військових захищав Буковину. Серед них були жандарми, озброєні карабінами, так і митники, лісники, ополченці, добровольці, селяни-гуцули. Останнім, за браком нової зброї, видали гвинтівки системи “Верндля”, що були зняті з озброєння ще у 1886 році. Понад тридцять років вони просто зберігались на складі й не використовувались. Протягом п’яти місяців, вдень і вночі 9000 вояків стримували 80 000 російську армію.
Ухилянти, евакуація й окупація
У перші дні Першої світової війни у Чернівцях була справжня паніка. Адже жителі не очікували, що через їхнє місто проходитиме лінія фронту й точитимуться криваві битви. Тож буковинці почали масово виїжджати у Європу. Також з початком війни у регіоні з’явились ухилянти. Хтось втік до Румунії, Болгарії, Швейцарії завдяки підробці документів.
2 вересня 1914 року зі сходів міської ратуші повідомили, що відтепер Чернівці стають російським містом. Ця новина була приголомшлива для жителів. У перші дні окупації чернівчани відчули усі російські наміри. Ворожі війська вважали, що вони “звільняють” регіон від небезпеки.
Ольга Кобилянська із болем писала про прихід російських військ: “Не прийшли боронити свій край від руйнуючого нападу ворога, а прийшли, як казали, “визволяти славян” на розказ царя свого, що жив десь далеко легендою, за муром сторожі, військ… в недоступних кімнатах, повних багатств, сумних подій і кривавих вироків, ніби непрозорою мракою сповитий”.
З листопада 1914 по лютий 1915 роки тривала друга окупація Буковини російськими військами. Нова влада прагнула якнайшвидше відкрити російські школи. Починаючи з 1916 року, викладання у всіх державних навчальних закладах планувалося проводити виключно російською державною мовою. Чернівецький університет, німецький на той
час, у майбутньому повинен був стати російськомовним вищим навчальним закладом.
У цей період ситуація на фронті залишалась нестабільною. Росіяни усвідомлювали, що вони ще не довго пробудуть у місті, тож квапилися якомога скоріше набити свої кишені всім, що потрапляло їм на очі. Те, що не могли забрати із собою, – знищували. Як бачимо, що через сто років нічого не змінилось.