Під час Першої світової війни на території Буковини проводились військові бої між Австро-Угорською та російською імперіями. Загалом на цій місцевості проходила лінія фронту. Це спричинило великі масштаби руйнування населених пунктів та зубожіння місцевого населення. У матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розглянемо життя Чернівців у роки Першої світової війни.
Наміри країн на буковинські землі
З 1774 року захід Буковини був під упорядкуванням Австрійської імперії. Тож Чернівці Першу світову війну зустріли у складі Герцогства Буковина. Австро-Угорщина планувала після війни збільшити свої володіння у Буковинському краї.
Об’єднання чернівчан з російським народом активно пропагувалось через місцевих москвофілів ще з 19 століття. Російська імперія планувала “визволити” Буковину і приєднати до своїх території. Також вони прагнули придушити будь-який національний рух, який існував в цей час у Чернівцях. Російська влада вважала, що вони погано впливають на українців.
Також на території Буковини претендувала Румунія. Вони розглядали ці землі як свою історичну спадщину. До 1916 року Румунія активно проводила переговори із представниками Антанти так і Центральних держав щодо чернівецьких земель.
Події у місті
У серпні 1914 року у Чернівці намагались прорватись російські війська. Дорогу їм загородили ополченці і почалась битва у передмісті. Російська армія була розбита.
Наприкінці серпня з міста виїхали усі уряди. Згодом з Чернівців почали виїжджати заможні купці та багаті жителі. За 30 та 31 серпня з міста виїхало 10000 мешканців. Чернівчани, які залишились у рідному місті, були дуже схвильовані, адже вони не знали, що на них чекає далі з приходом нової влади.
2 вересня 1914 року у Чернівці зайшли російські війська. Вночі по місту розвісили плакати, де було написано, щоб жителі міста якнайшвидше зносили усе золото та срібло до магістрату. Також російські військові почали активно грабувати склепи на цвинтарі, приватні будинки. У помешканні вони забирали усе, що їм сподобалось і залишали після себе безлад. На чернівецькому вокзалі нова влада перетворила зал для очікування на стайні для коней. Усі меблі вони рубали і використовували як паливо для печей.
Буковинці були вражені низьким рівнем цивілізованості та культури значної частини російських солдатів, їх варварською поведінкою, жорстоким насиллям над місцевими жителями, безглуздим нищенням матеріальних та культурних цінностей. Місцеве населення також було вражене корумпованістю російської влади та низьким освітнім рівнем значної частини російських чиновників.
Поява нового губернатора
На початку вересня у місто приїхав губернатор Євреїнов. Попереднього бургомістра заарештували та вивезли на заслання у Сибір. Новоспечений очільник Чернівців закликав місцевих священників відправити службу Божу за царя Миколу.
Євреїнов скасував німецьку мову як урядову, а натомість приказав вживати російську. Позакривав усі товариства, заборонив читати німецькі газети і книжки під карою 5000 рублів або три місяці арешту. Також було запроваджено петроградський час.
Також нова влада з упередженням ставилась до єврейських мешканців. Вони вважали, що євреї шпигунами на службі австрійського війська. За це наклали на єврейську громаду контрибуцію 50 000 рублів і конфіскували цілий маєток єврейської громади.
Втеча російського війська
Вночі з 2 на 3 серпня 1917 року російські війська втікали з Чернівців. Вони бігли Руською вулицею та по дорозі вибивали вікна у будинках. Кожне вікно було пошкоджене.
Зранку 3 серпня у Чернівці приїхав автомобілем цісар Кароль І. Коли він йшов місто, то зупинявся, аби поспілкуватись з місцевими. Цісар запевнив чернівчан, що більше не повториться російська агресія. Але тоді ще ніхто не підозрював, що історія повториться.
