Під час Другої світової війни у Чернівцях діяв терор та геноцид, що проводився завойовниками. Але це не змусило буковинців забути про відважну українську націю. У матеріалі на yes-chernivtsi.com.ua ми більш детально розповімо про утворення буковинського УПА та про повстання.
Повстання ОУН
У 1941 році на Буковині було проголошено Незалежність. Зробив це один з керівників крайового проводу ОУН Мирослав Кіндзірський. У ці роки у місті ще діяла радянська влада. Тому члени ОУН вирішили організувати бойові загони та розпочати збройну боротьбу.
Загалом у перші дні утворились націоналістичні партизанські формування, до яких швидко долучилось населення. Багато радянських утворень були роззброєні і взяті в полон, НКВДистів вбили. Тоді було багато вбито тих, хто співпрацював з радянською владою.
ОУН активно поширювалася по місцевості. У селах та містечках організовували віча, загальні збори. На цих зібраннях обиралась українська адміністрація та створювались загони самооборони, а також формувалась місцева поліція. Тоді інформація швидко передавалась з однієї місцевості в іншу. У результаті, у містечках замайоріли жовто-блакитні прапори.
У село Слобода-Вижнилів Чернівецької області до церкви прийшли українські націоналісти з сусіднього села. Це відбувалось у період, коли радянська армія відступила, а румунська влада ще не прийшла у Чернівці. Біля храму утворився своєрідний мітинг, де обрали керівника Української влади на селі. Також на будівлі вивісили український стяг, окремим мешканцям була видана зброя та сформували місцевий загін самооборони.
7 липня 1941 року у Чернівцях було обрано Український уряд. Було сформовано український комітет, якому вдалось захопити владу у місті. До складу комітету входили професор Костянтин Циркунович, професор Ілярій Карбулицький та інші. Українська влада у різних населених пунктах Буковини протрималась від 3 до 10 днів. Державотворчий рух серед українців Буковини набув масового характеру.
Курінь УПА
У 1944 році було створено Буковинський курінь. Курінними були Олекса Додяк – “Крига”, Назар Данилюк – “Перебийніс”. Загалом налічувалось близько 200 вояків. Курінь складався з п’яти чот, дві з них були з колишніх вояків БУСА Шумка – “Лугового”. Буковинський курінь діяв переважно у Вижницькому, Путильському, Сторожинецькому та Кіцманському районах проти радянських та німецьких частин і партизанів.
Згодом у Чернівці прибули вишкільники, які проводили навчання для юних вояків. Це сталось з ініціативи Коломийського окружного проводу ОУН, які відрядили Назара Данилюк – “Перебийноса” та Романа Дубика – “Боєвір” на Буковину.
Наприкінці 1944 року було створено підстаршинську школу для підготовки нових кадрів. Очолив її “Перебийніс”. Навчальний заклад діяв впродовж півтора місяця у селі Конятин. Вишкіл вдалося пройти 60 воякам.
У листопаді 44-го року дві сотні Буковинського куреня пішли у рейд від Карпат до Дністра. Проблемою став спалах тифу. Адже у військовому курені з’явились перші хворі. Через відсутність медичного забезпечення тиф почав активно поширюватись. На початку 1945 року у Буковинському курені було 70-80% хворих на тиф.
Весною 1945 року Буковинський курінь був розформований. Причиною стали значні втрати особового складу. Залишки куреня перейшли у підпорядкування проводу Буковинської округи Карпатського краю ОУН на чолі з провідником Василем Савчаком – ”Сталь”.
Отже, така національна діяльність у Буковинському краї надихнуло молодь на подальшу безкомпромісну боротьбу за державність. Адже українці у Чернівцях завжди прагнули бути Єдиній Соборній Незалежній Україні!
