Серце б’ється там, де голос громади звучить голосно. Буковинський край прагне відкритості, шукає інструменти, аби його мешканці керували рішеннями. Найкращим розв’язанням цього питання стало формування електронних петицій. Громадяни залишають звернення – влада зобов’язується відреагувати після достатньої кількості підписів, пише yes-chernivtsi.com.ua. Та спроможні прості заяви стати справжнім рупором містян?
Цей матеріал покликаний надати приклади успішних і невдалих петицій. Ми покажемо схему роботи десятирічної чернівецької системи. Розглянемо основні бар’єри ігнорування людських потреб, виділимо вплив економічних труднощів, воєнних дій, слабкої технічної бази. Запропонуємо практичні зміни перетворення клопотань в ефективний спосіб громадської влади.
Петиції як інструмент домінування
Мешканці українських міст давно шукають спосіб донести свою думку органам владної верхівки. Закон про звернення громадян надав можливість міському управлінню відкрити сторінку людської участі. Згідно з ним кожен має змогу висловити вимогу, заклик, прохання публічно, отримуючи підтримку однодумців. Саме така форма громадського заохочення сформувала основу зародження цифрового способу звернень.
Ідея запровадження електронних ініціатив полягає у налагодженні комунікації між народом та адміністративними структурами. Цей формат дозволяє уникати паперової тяганини (інколи забирала дуже багато часу), відкриває шлях ширшого обговорення розвитку муніципалітету.
Механізм чернівецького походження
Буковинське начальство мобілізувало клопотання спеціальною онлайн-платформою. Інтерфейс порталу доволі простий: для додавання власної пропозиції необхідно створити особистий кабінет та коротко описати суть положення. Далі відбувається затвердження, етап збору голосів.
Щойно кількість підписів досягає поставленої межі, керівні інстанції зобов’язуються дати публічну відповідь. Часто описаний процес проводиться запланованими сесіями, розглядами приймальної комісії, реакцією окремих управлінь. Тобто, ніяких складнощів не передбачається: людина тільки описує ініціативу, проводить її поширення, очікує відгуку.
Приносить радість те, що платформа постійно оновлюється. Якщо зустрічаються програмні збої – одразу піддаються виправленню. Розробники намагаються модернізовувати ресурс, враховуючи нагальні потреби. Мотивація доволі достойна: подачу прохань організувати доступно, поза межами вікових рамок й рівня мобільної грамотності.
Статистика по-буковинськи
Протягом 2015-2025 років фіксується близько 740 громадських звернень. Перші роки функціонування платформи характеризуються відносно невеликою цифрою – 30-50 на рік. Така цифра зовсім не дивує, адже жителі надпрутського містечка не могли похизуватися величезним досвідом роботи й тільки-но вивчали ефективні сторони новоствореного інструменту.
Поступове збільшення показників подач спостерігається з 2018 року. Уже у 2020 ця цифра сягнула позначки 90-100 річних ініціатив. Поясненням цього дійства є зростання усвідомлення важливості суспільного залучення, розширення технічних опцій. Ще одним варіантом послужить пандемія COVID-19, коли питання охорони здоров’я, соціальної підтримки, перетнули межу народних дискусій.
Результати дослідження тематики свідчать про те, що понад 60% клопотань стосуються житлово-комунального господарства, освітлення вулиць, їхнє озеленення. Значна частка присвячена питанням освіти, культури, безпеки. Загалом близько 25-30% збирають достатній кворум для офіційного розгляду. Проте тільки половина отримала конкретні відповіді або втілення діями міської ради.
Порівняння буковинської перлини з іншими урбаністичними ландшафтами
Виконання порівняльного аналізу показало високий рівень громадської зацікавленості регіону. Частка звернень успішного коефіцієнта схвалення перевищує середньостатистичні орієнтири всієї країни. Коли решта регіонів ледь досягають порогу 15%, чернівецький сегмент демонструє вдвічі вищі дані – 30%.
Успішні кейси
Оздоблення рослинністю
Наразі найбільш підтриманим закликом є прагнення поліпшити стан зелених насаджень. Резонансне звернення торкалося збільшення чисельності дерев уздовж основних вулиць. Мешканці були надзвичайно стурбовані цією проблемою, протягом короткого часу набравши необхідні підписи. Посадовці вирішили встановити графік сезонних висаджень і оновлення скверів.
Окрім того, зачепилася проблематика паспортизації зелених зон. Завдяки приєднанню волонтерів обстежувалися старі насадження, формувалися мапи проблемних насаджень. Це дало поштовх впровадити єдиний реєстр деревостанів. Згодом з’явилися кущові, газоні локації, додатковий поливальний механізм.
Академічні акції
Окремий пласт зосередився у шкільному середовищі. Особливого розголосу набула ситуація недопустимої поведінки освітнього департаменту. Після серії скарг щодо порушень трудової етики батьки звернулися до онлайн-платформи. Лічені дні знадобилися для підтримки заяви кількасот мешканцями, опісля змусивши уповноважених осіб запустити службову перевірку.
Інше прохання порушувало питання нестачі підручників та електронного обладнання. За результатами розгляду міський відділ закупив додаткові планшети для двох гімназій. Також деякі ліцеї отримали оновлення програмного забезпечення.
Інфраструктура
Галузь дорожньої логістики викликає постійне зацікавлення. Численні цифрові клопотання стосувалися вуличних ремонтів, облаштувань тротуарів, встановлення світлофорів. Реалізований задум – модернізація ділянки вулиці Воробкевича, де замінили ліхтарі й поставили безпечний пішохідний перехід.
Водночас трапляються провальні приклади. Наприклад, петиція проти дорожніх робіт на Заньковецькій: тендерна угода залишилася дійсною через ризик фінансових штрафів.
Покращення петиційної процедури
Суспільна довіра до цифрових процесів залежить від чіткої відкритості та відповідальності виконавчих органів. Забезпечення конструктивного діалогу між жителями й управлінськими структурами вимагає публікування звітної документації. Вони повинні зазначати стадію розгляду колективного подання, очікувані терміни реагування, призначену посадову особу. Сповіщення електронною поштою або іншим спеціалізованим порталом зроблять одноразове звернення комунікацією тривалої дії, де обидві сторони взаємодіють відкрито.
Паралельно слід запровадити алгоритми опрацювання. Автоматичне сортування за тематикою, інтелектуальний аналіз дублікатів, виявлення потенційних порушень полегшить адміністративну роботу.
Корисною стане інтеграція система подання громадських звернень у всеукраїнський сервіс «Дія». Єдина точка доступу спростить користувацький маршрут, зміцнить зв’язок між різними компонентами технічного врядування. Подібне вкорінення взаємодії стимулюватиме долучення нових соціальних прошарків до ухвалення управлінських рішень, сприятиме постанню тривкої традиції гуртової кооперації.